Опубліковано: Богуславський О. В. Необхідність врахування морально-ціннісних аспектів господарювання в парадигмі економічної теорії ХХІ ст. // Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ ст.: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2012. – С. 157-160.

Сучасна економічна теорія характеризується великою кількістю наукових напрямків, плюралізмом думок, секуляризацією цінностей та постійним пошуком нових наукових орієнтирів. Методологічна криза в багатьох суспільних науках з кінця ХІХ ст. спонукає до подальших досліджень можливих шляхів розвитку економічної теорії, чим і обумовлюється актуальність даної теми.

Фундаментальні складові майбутньої суспільно-економічної парадигми вивчали багато всесвітньовідомих вчених: Д.Белл, Ф.Фукуяма, А.Тоффлер, М.Кастельс, російські економісти В.Л.Іноземцев, В.В.Радаєв, українські дослідники – А.А.Чухно, В.М.Геєць, В.Д.Базилевич, В.В Ільїн, та ін.

Ними окреслено найважливіші аспекти нової суспільно-економічної парадигми економічної теорії та майбутнього господарського розвитку. В той же час у обрисах майбутньої наукової парадигми залишається не повністю розкритою необхідність вивчення особливостей впливу морально-етичних норм на поведінку господарюючих суб’єктів і напрямки розвитку суспільства.

Ще з моменту панування неокласичних ідей А. Маршалла, викладених ним у «Принципах економічної науки» західний неокласичний мейнстрим почав відходити від морально-поведінкових аспектів у бік раціоналістично-господарських розрізів аналізу поведінки суб’єктів економіки: «…ми починаємо з виділення первинних відносин, що стосуються пропозиції, попиту і ціни на окремий товар. Ми виключаємо вплив усіх інших факторів застереженням «при всіх інших рівних умовах», хоча і не вважаємо їх інертними, а лише тимчасово ігноруємо їхній вплив» [1, c. 53].

В той же час їх попередники - класики економічної науки вважали дуже важливим аналіз морально-поведінкових аспектів господарювання. Так А.Сміт зазначає, що «Головний християнський закон повеліває любити ближнього як самого себе, а великий закон природи полягає у тому, щоб ми любили себе не більше ніж ми любимо інших» [2, c. 17]. Т. Мальтус наголошує, що: «Християнська релігія ставить наш добробут, як в земному так і в майбутньому житті в залежність від чеснот, які можуть нам відкрити більш високі радощі, і тому ще суворіше вимагає підкорення наших пристрастей повелінням розуму…» [3, c. 82].

Навіть прагматик Д. Рікардо пише: «…для робочого класу має значення не тільки питання про винахід і впровадження машин… Не менше значення для нього має спосіб, яким витрачається чистий дохід країни» [4]. Тобто звуження предмету політичної економії до «Економікс» виглядає не зовсім правомірним навіть з позиції її засновників.

Сучасна соціогуманітарна та наукова парадигма підкреслено нейтрально відноситься до моральних, релігійних, культурних та ін. аспектів розвитку економіки, що сприяє існуванню в суспільстві маргінальних асоціальних груп, злочинності та ін. Іноді така толерантність межує з байдужістю, що з одного боку, призводить до руйнування споконвічних суспільних, сімейних, релігійних цінностей - основ існування нашого народу, а з іншого боку, відкриває дорогу проникненню агресивних зовнішніх впливів пов`язаних з політичною та фінансовою підтримкою, які роблять виклик національному самоусвідомленню і самозбереженню. Візьмемо, наприклад, публічні демарші фінансованих із закордону організацій FEMEN в Україні, або Pussy Riot у Росії. Зовнішні впливи якраз проявлять себе занадто агресивно, а протест проти такого «культурного збагачення» оцінюється західними політиками та ЗМІ як прояв консерватизму, відсталості не демократизму та ін. [5].

В економічній теорії позиція поверхової нейтральності це важлива морально-ціннісна установка. Домінування науково-атеїстичних споживацьких поглядів у суспільстві та формування на їхній основі парадигми економічної науки у ХХ ст. призвело до катастрофічних соціально-економічних струсів, вибухів, революцій – «Бунту мас», описаного іспанським філософом Хосе Ортеґа-і-Гассетом: «Вивчаючи психологічну структуру цього нового типу маси та її вплив на громадське життя, ми знаходимо: 1) природжене і корінне переконання, що життя легке, багате, без трагічних обмежень; тому кожна пересічна одиниця переповнена почуттям влади й тріумфу, яке 2) наштовхує її стверджувати себе такою, як вона є, вважати своє моральне та інтелектуальне майно за добре й довершене. Це самовдоволення спонукає її відкидати всякий зовнішній авторитет, … не піддавати сумніву власні погляди і не рахуватися з іншими...; тому 3) вона всюди втручається… без … роздумів, формальностей чи застережень, тобто за принципом «безпосередньої дії» [6, с.73].

Очевидно, якщо у суспільстві спотворена морально-ціннісна ієрархія, то нівелюється розуміння власної відповідальності перед Богом і людьми за свої вчинки та господарську поведінку, зокрема, втрачається повага до цінностей та навіть життя іншої особи. Згідно з цим, пріоритетна орієнтація на знання, інтелект виглядає не повною, оскільки природно виникають питання – хто, у яких обставинах, з якою метою буде використовувати ці знання? Як це відобразиться на свободі і житті інших людей, майбутньому людства?

Таким чином, економічна теорія позбавляється найвищих своїх методологічних поверхів, поза її увагою залишаються такі найважливіші питання: яка мета існування суспільства, економіки, держави, господарської поведінки людини зокрема, що є пріоритетом існування особистості – раціональне споживання, максимізація обсягів виробництва та ефективне використання ресурсів, чи самоусвідомлення, життя у злагоді зі своєю совістю, допомога іншим, служіння Богу, тощо. Ці найважливіші ієрархічні зрізи економічна теорія незаслужено викреслила з поля своїх досліджень, адже у роботах класиків економічної науки питання моралі звучали завжди гостро.

Наша наукова традиція до тоталітарних часів тісно пов‘язувала науку та вищі людські цінності, виражені в релігії, богослов`ї, культурних традиціях українського народу. Свідченням цих принципів є постійна діяльність Православної університетської церкви Св. Володимира до моменту її ліквідації в 20 рр. ХХ ст. радянською владою у головному корпусі КНУ ім. Тараса Шевченка, де зараз знаходиться спортзал, що також віддзеркалює наше відношення до своєї історії, релігії та моралі.

Прикладом досить вдалого врахування релігійних моральних принципів, основних положень богослов`я в економічній науці є роботи М.Вебера, В.Зомбарта, С.М.Булгакова, К.М.Леонтьєва, М.Я.Данилевського. У сучасності цей напрямок продовжують розробляти Ю.М.Осіпов, І.В.Назаров та ін. вчені.

Особливо важливою у даному відношенні є праці С.М.Булгакова, де чітко простежується взаємозв’язок між мораллю особистості, суспільства та напрямом його розвитку: «Ми …повинні підкреслити ту істину, до якої в міру своєї зрілості, підходить і політична економія: господарство… є психологічним феноменом, або більш точніше, господарство є явищем духовного життя в такій же мірі, як і всі інші сторони людської діяльності і праці» [7, c. 275].

Основними моментами нової теорії розвитку суспільства, за С.М.Булгаковим, є «абсолютна цінність особистості та ідеальна свобода людської душі, що спроможна до нескінченного розвитку і самовдосконалення; абсолютний розум, правлячий світом і історією; моральний світовий порядок або царство моральних цілей, добро не тільки як суб’єктивне уявлення, але й об’єктивне могутнє начало»[8, c. 81]. На жаль, поняття моральної цінності поступово заміщується в глобальній суспільній свідомості плюралізмом, секуляризацією, абстрактними «загальнолюдськими цінностями», які в реальному житті можуть значно відрізнятись у різного роду меншин та відповідальних батьків - свідомих громадян своєї країни, панк-груп, що плюндрують православні храми й людей, які їх будують, тощо. Тому доцільно широко запроваджувати вивчення національних моральних цінностей, правил поведінки у навчальному процесі, а також керуватись ними в наукових дослідженнях, формуванні громадянської свідомості та в соціально-економічній політиці України.

Отже, можна прийти до наступних висновків. Питання впливу моральних цінностей на господарську поведінку людини вивчались класиками економічної науки. В період формування неокласичної парадигми відбувся поступовий відхід від моральних орієнтирів соціально-економічного розвитку, що  стало передумовою суспільно-економічних потрясінь ХХ ст. Відповідно, для забезпечення сталого майбутнього економічного поступу необхідно формувати нову наукову парадигму економічної теорії та розбудовувати економіку України спираючись на національні моральні та релігійні цінності.

Перспективами подальших досліджень є подальший пошук можливостей врахування морально-ціннісних аспектів у науковій парадигмі економічної теорії та практиці господарювання ХХІ ст.

Список використаної літератури

1. Маршалл А. Принципы экономической науки, т.І. Пер. с англ. – М., Издательская группа «Прогресс»,1993. – 415 с.
2. Смит А. Теория нравственных чувств. – М.: Республика. – 1997. – 232 с.
3. Мальтус Т.-Р. Опыт закона о народонаселении. – М., 1895. – 249 с.
4. Рикардо Д. Начала политической экономии и податного обложения. – М.: Соцэкгиз, 1935.  Режим доступа: http://scilib.narod.ru/Economics/Ricardo/Ricardo.html
5. Колесниченко В. Фемен – это просто убогий коммерческий проект по развалу государства // Українська правда. - середа 19.09.2012. Режим доступу: http://blogs.pravda.com.ua/authors/kolesnichenko/4f560fba6b41f/
6. Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори / Перекл. з іспанської В. Бургардта, В. Сахна, О. Товстенько. – К.: Основи, 1994. – 420 с.
7. Булгаков С. Н. Философия хозяйства / Отв. ред. О. Платонов. – М.: Институт русской цивилизации, 2009. – 464 с.
8. Булгаков С.Н. Сочинения в двух томах. - Том 2. Избранные статьи. –
   М.:Наука, 1993. - 752 c.