Философия хозяйства
Назаров І. В. Перспективи розвитку економічної теорії: конфлікт християнської та гуманістичної парадигми у світлі ідей «Філософії господарства» С. М. Булгакова Автор: Автор | 
Публікація: Назаров І. В. Перспективи розвитку економічної теорії: конфлікт християнської та гуманістичної парадигми у світлі ідей «Філософії господарства» С. М. Булгакова / Ілля Назаров // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія Економіка. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2011– № 131. – С. 16-19.
Аннотация. Статья посвящена критике концептуальных оснований классического и неклассического направлений экономической теории в свете идей «Философии хозяйства» С. Н. Булгакова и обоснованию необходимости построения социогуманитарного знания на основе христианского теоцентризма. Актуальність розробки нової парадигми економіко-теоретичних досліджень зумовлена як кризою класичної політекономії, про яку, починаючи з С. М. Булгакова, було чимало сказано самими економістами-теоретиками, так і дуже серйозними ознаками системної кризи в провідних країнах світу, чий господарський устрій побудований на ринково-ліберальних засадах. Світова фінансова криза, що виявилася в катастрофічному дисбалансі між обсягами грошової маси та цінних паперів і реальним валовим продуктом, створеним в світі, є лише «вершиною айсбергу» тих глибоких суперечностей, які накопичувалися в світовому господарстві принаймні з часів завершення другої світової війни. Назаров И. В. Философия хозяйства в поисках смысла: Ностальгия по ОткровениюАвтор: Автор |
Статья опубликована в: Назаров И. В. Философия хозяйства в поисках смысла: ностальгия по Откровению / Илья Назаров // Философия хозяйства. Альманах Центра общественных наук и экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова. – М., 2009. – № 1 – С. 122–135. Уникальность философии хозяйства, возрожденной Ю.М. Осиповым через восемьдесят лет после первой булгаковской попытки и поддержанной большой интернациональной группой ученых, объединенных им вокруг одноименного журнала, режет взгляды многим представителям академической экономической науки. В этом нет ничего удивительного, в том числе и для самого Ю.М.Осипова, весьма точно указавшего на несводимость предметных полей философии хозяйства и политической экономии, к тому же имеющей тенденцию к вырождению в набор все более поверхностно-функциональных «экономиксов». Назаров И. В. К вопросу о пределах хозяйственного преобразования мира («Философия хозяйства» С. Н. Булгакова)Автор: Автор |
Статья опубликована в: Назаров И. В. К вопросу о пределах хозяйственного преобразования мира («Философия хозяйства» С. Н. Булгакова) // Илья Назаров // Философия хозяйства. Альманах Центра общественных наук и экономического факультета МГУ им. М.В.Ломоносова. – М., 2009. – № 1 – С. 122–135.
В своей известной работе «Философия хозяйства» С. Н. Булгаков с нехарактерной для экономиста прямотой пишет о том, что «наше время понимает, чувствует, переживает мир как хозяйство»[1]. С одной стороны, человечество одерживает над природой ошеломляющие победы, мир становится пластичным, а вещи в нем – сверхтекучими, они меняют форму под давлением воли хозяйственного субъекта, так что начинает казаться: в экономике человек может все. Но, с другой стороны, нарастающая хозяйственная мощь не приносит ему освобождения, и, более того, вовлеченность человека в экономические процессы усиливается, нависая над иными измерениями его свободы. Назаров И. В. Спасение и творчество: xозяйственное и неxозяйственное в мире и историиАвтор: Администратор |
Христианское вероучение по своей направленности таково, что оно не может ограничиться лишь уровнем сугубо богословских истин, т.е. областью триадологии, христологии, патристики, но, рассматривая жизнь человека в перспективе Спасения, открытой Воплотившимся Господом, оно требует переосмысления всех ее проявлений в свете Евангельского Благовестия. Это относится к оценкам исторических перспектив человечества, к взглядам на брак и семью, право и, конечно же, к хозяйственному измерению человеческой жизни как одному из наиважнейших. В наше время, когда экономическая деятельность превращается в фетиш и многим представляется в качестве универсального ключа к решению всех проблем, особенно важно пролить свет православного вероучения в самую толщу истории — в ее темные недра, где непрестанно осуществляется борение человечеством вещества и природных стихий, понять, ради чего это происходит, какие жизненные проблемы могут быть решены на этом уровне, и где Сам Господь положил неодолимые пределы хозяйственному могуществу человека. Богуславський О. В. Спільне та особливе в трансформаційних процесах крізь призму категоріальної системи "Філософії господарства" С. М. БулгаковаАвтор: Администратор |
Проблеми методологічної кризи науки в тому числі економічної, яскраво проявилися в кінці ХІХ — початку ХХ ст. Гострі наукові дискусії стосовно можливостей, засобів та напрямків еволюції наукового знання, альтернативні способи побудови наукової методології та категоріально-поняттєвого апарату створили В. Зеньковський, О. Хомяков, В. Соловйов, С. Булгаков, С. Бердяєв, С. Франк, П. Флоренський, В. Лосский, та інші представники російської релігійної філософії "Срібного віку". У свою чергу, свій вклад у створення нової наукової політекономічної парадигми внесли О. Хомяков, С. Булгаков, К. Леонтьєв тощо. На жаль, подібний напрям розвитку економічної теорії був насильно перерваний в СРСР, внаслідок панування догматичної політекономії, і лише зараз відбувається поступове відродження та переосмислення цієї надзвичайно багатої ідеями спадщини. Серед безперечних здобутків цього напрямку економічної теорії, який іноді називають інтегральним або інтегралізмом [1, 22—31] є створення теорії прогресу, що базується на духовному розвитку людини, визначення ролі і місця слов'янського світу, розвиток методології особистості, принципово новий погляд на господарство, тощо. |
- Монах Венедикт (Лимар). Рци слово твєрдо (Ігри? Немов – ні!)
- Наталія Філіпенко. З історії філософської спільноти в Україні: Київське Науково-філософське товариство (1914-1919)
- Н. Г. Филиппенко. Православие и культура:трудные вопросы отца Василия Зеньковского
- А. Н. Родына. Церковный стиль русского и украинского языков
- В.А. Демьянов. Философия как форма секуляризации
