Публікація: Сапачук Ю. Н. Господарство як онтологічна підвалина економіки в творчості С. Булгакова // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія Економіка. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2011– № 131. – С. 46–49.

В статье дан критический анализ узко-экономического взгляда на процесс хозяйствования и постулатов экономизма, а также раскрывается методология исследования хозяйственной жизни человека в контексте аутентичной христианской традиции.

Аналізуючи економіку як таку, слід зазначити, що її неможливо зрозуміти, виходячи тільки з неї самої, так би мовити, поглядом із середини. Саме той чи інший філософський аспект створює, власне, чіткий світоглядний та методологічний контекст, в якому відбувається аналіз економічної діяльності людини та суспільства.

Засновник економічної науки, Адам Сміт, відомий не тільки своєю найвідомішою працею в царині економічної думки [9], але спочатку як автор іншого твору – «Теорія моральних почуттів» [10], котра присвячена відносинам між людьми та пошукам моральних ідеалів. Інший представник класичної політичної економії  Ж.Б. Сей змушений був оселитись у Швейцарії, втікаючи з іще католицької Франції кінця XVIII ст.., через свою відданість протестантському віровченню [7, с. 270]. Карл Маркс, гостро критикуючи класичну політичну економію XIX ст.. та звинувачуючи її в т.зв. “вульгарності”, тобто класовій упередженості, формував свої погляди виходячи з чітких філософських позицій – діалектичного матеріалізму, що становив невід’ємну складову запропонованої ним концепції економічного детермінізму. Представник історичної школи М. Вебер взагалі прямо пов’язував культурний, світоглядно-релігійний зміст епохи із вектором соціально-економічного розвитку.

Вузький структурно-кількісний, утилітарний підхід притаманний сучасному економіксу сформувався лишень на початку XX ст.. в процесі історичного розвитку наукового дискурсу економічної науки і є, на жаль, закономірним наслідком антропоцентричних та філософських поглядів епохи Нового Часу.