Философия хозяйства
Назаров И. В. Содержание и границы понятия хозяйства у С. Н. Булгакова в свете православного вероучения (по работам “Философия хозяйства” и “Свет Невечерний”)Публикация: Назаров И. В. Содержание и границы понятия хозяйства у С. Н. Булгакова в свете православного вероучения (по работам “Философия хозяйства” и “Свет Невечерний”) // Totallogy–XXI (восьмий випуск). – Постнекласичні дослідження. – К., 2002. – С. 245–262. Уникальное значение работы С.Н.Булгакова “Философия хозяйства” для политической экономии обусловлено тем, что в ней была предпринята попытка радикального пересмотра мировоззренческих и методологических основ этой науки, которую выдающийся русский мыслитель не без основания относил “к наукам, не помнящим своего духовного родства” [1; с.343]. Исходные философские посылки политэкономических концепций, метко названные С.Н.Булгаковым наивными “догматами экономизма” как правило не становятся предметом саморефлексии экономической теории. В статье “Народное хозяйство и религиозная личность” С.Н.Булгаков безошибочно распознает их как производные от философии просветительства ХVІІІ века, то есть как нехристианские: “У ее* колыбели стоят с одной стороны представители естественно-правовых учений с их верой в неповрежденность человеческой природы и предустановленную естественную гармонию, а с другой - проповедники утилитаризма - И.Бентам и его ученики, исходящие из представления об обществе как о совокупности разрозненных атомов, взаимно отталкивающихся представителей различных интересов”. [1; с.343]. Назаров І. В. Людина і господарство: проблеми онтології господарства в інтерпретації С. М. БулгаковаСтаття надрукована в: Назаров І. В. Людина і господарство: проблеми онтології господарства в інтерпретації С. М. Булгакова // С. Булгаков. Розмисли. Творча спадщина у контексті ХХІ століття / За ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2006. – С. 32–48. У статті аналізується спроба С.М.Булгакова вийти за межі методологічних засад класичної політичної економії, створивши метафізику господарства і його онтологію на основі теоцентричної картини світу. Актуальність подальшої розробки започаткованої С. М. Булгаковим філософії господарства випливає з тих проблем і протиріч політичної економії, що були окреслені вченим ще на початку минулого століття і так і не знайшли свого задовільного вирішення. Незавершеність економічного знання, що потребує створення метафізики господарства, зводиться на думку Булгакова до двох корінних його вад: обмеженості світоглядно-методологічних засад економічної теорії і впертого небажання вчених-економістів піддати критичній рефлексії матеріалістичну, по суті, аксіоматичну базу своїх концепцій. Сушенцова М.С. Христианский и гуманистический подходы к образу хозяйствующего субъекта в работах С.Булгакова и Э.ФроммаСтатья опубликована в: Сушенцова М. С. Христианский и гуманистический подходы к образу хозяйствующего субъекта в работах С. Булгакова и Э. Фромма // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія Економіка. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2011– Вип.131. – С. 49–52. В данной статье, на основе работ С. Булгакова и Э. Фромма, проводится критический анализ сложившейся в экономической науке модели homo economicus на уровне методологии и онтологии. Рассматриваются альтернативные подходы к человеку на основе ценностных систем гуманизма и христианства, их философские истоки, трактовка категорий хозяйства и труда. В современном гуманитарном познании проблема человека как таковая привлекает всё больший интерес исследователей из самых разных областей. Между тем, в спектре проблем собственно экономической науки образ хозяйствующего субъекта фактически отсутствует. С одной стороны, это связано с тем, что на уровне методологии развитие экономической науки в позитивном русле сопровождалось исключением нормативных элементов из анализа. В частности, статистика присуждения нобелевских премий по экономике свидетельствует о том, что при исследовании модели человека разработке подлежат именно средства достижения заданного результата, обозначенного в целом как обогащение (будь то стоимостной или потребительный эквивалент), тогда как процесс формирования самих целей под влиянием определённого мировоззрения остаётся за рамками «чистого» анализа. С другой стороны, онтологическое «ядро» формализованной модели homo economicus, содержащее ряд «естественных» и аксиоматически закреплённых черт, со временем становилось лишь «твёрже», несмотря на то, что по своему происхождению оно носит исторический и далеко не универсальный характер. Сапачук Ю. Н. Господарство як онтологічна підвалина економіки в творчості С. БулгаковаПублікація: Сапачук Ю. Н. Господарство як онтологічна підвалина економіки в творчості С. Булгакова // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія Економіка. – К.: КНУ імені Тараса Шевченка, 2011– № 131. – С. 46–49. В статье дан критический анализ узко-экономического взгляда на процесс хозяйствования и постулатов экономизма, а также раскрывается методология исследования хозяйственной жизни человека в контексте аутентичной христианской традиции.
Аналізуючи економіку як таку, слід зазначити, що її неможливо зрозуміти, виходячи тільки з неї самої, так би мовити, поглядом із середини. Саме той чи інший філософський аспект створює, власне, чіткий світоглядний та методологічний контекст, в якому відбувається аналіз економічної діяльності людини та суспільства. Засновник економічної науки, Адам Сміт, відомий не тільки своєю найвідомішою працею в царині економічної думки [9], але спочатку як автор іншого твору – «Теорія моральних почуттів» [10], котра присвячена відносинам між людьми та пошукам моральних ідеалів. Інший представник класичної політичної економії Ж.Б. Сей змушений був оселитись у Швейцарії, втікаючи з іще католицької Франції кінця XVIII ст.., через свою відданість протестантському віровченню [7, с. 270]. Карл Маркс, гостро критикуючи класичну політичну економію XIX ст.. та звинувачуючи її в т.зв. “вульгарності”, тобто класовій упередженості, формував свої погляди виходячи з чітких філософських позицій – діалектичного матеріалізму, що становив невід’ємну складову запропонованої ним концепції економічного детермінізму. Представник історичної школи М. Вебер взагалі прямо пов’язував культурний, світоглядно-релігійний зміст епохи із вектором соціально-економічного розвитку. Вузький структурно-кількісний, утилітарний підхід притаманний сучасному економіксу сформувався лишень на початку XX ст.. в процесі історичного розвитку наукового дискурсу економічної науки і є, на жаль, закономірним наслідком антропоцентричних та філософських поглядів епохи Нового Часу. Сомин Н.В. О «философии хозяйства» БулгаковаСтатья опубликована в: Сомин Н.В. О «философии хозяйства» Булгакова // Философия хозяйства. Альманах Центра общественных наук и экономического факультета МГУ им. М. В. Ломоносова. – М., 2009. – № 5 (65) – С. 67–71. I. В названии заметки вполне сознательно «философия хозяйства» написана со строчной буквы, ибо речь пойдет не столько о докторской диссертации Сергея Николаевича Булгакова /1/ (изданной к защите отдельной книгой), сколько о некой парадигме «философии хозяйства», которую развивают некоторые наши экономисты. Хотя, безусловно, начало этой парадигме дала именно книга «Философия хозяйства», и потому Булгакова следует считать зачинателем этого направления в осмыслении хозяйственной деятельности человечества. Суть парадигмы усматривается прежде всего в том, что книга эта названа «Философия ХОЗЯЙСТВА», а не «Философия экономики». Тем самым, по утверждению адептов этой парадигмы, Булгаков этим одним словом сделал огромный шаг вперед, вырвавшись за узкие рамки позитивной экономики на просторы осмысления роли хозяйства в замысле Божием о мире и человеке. Попробуем разобраться, что в действительности приобрел и что потерял Булгаков своим словоупотреблением. |